Після
закінчення Другої світової війни війська
СРСР брали участь у 24 локальних війнах
і збройних конфліктах на території 20
іноземних держав.
Найбільш
масштабною, тривалою і трагічною з
локальних воєн була афганська, що тривала
3340 днів і ночей. Через афганське пекло
пройшли понад 600 тис. радянських солдатів
і офіцерів, у т. ч. 160 тис. призваних з
України.
Рішення про
введення радянських військ у Демократичну
Республіку Афганістан (ДРА) 25 грудня
1979 р. приймалося за зачиненими дверима
членами Політбюро ЦК КПРС. Що ж стосується
громадської думки, то вона поставилася
до цієї події загалом нейтрально,
заспокоєна офіційними поясненнями про
виконання «інтернаціонального обов’язку
і надання братньої допомоги». До того
ж все відбулося настільки швидко, що
люди просто не встигли одразу оцінити
весь трагізм моменту.
Тоді ніхто
ще не знав, що попереду понад 9 років
війни, яка для багатьох наших співвітчизників
перестане бути «чужою», зав’язавши в
тугий вузол проблем наслідки «афганського
синдрому».
15
лютого – 25-а річниця виведення радянських
війск з Афганістану. Ветерани-«афганці»
та учасники військових конфліктів на
територіях інших держав вже перейняли
естафету патріотичного виховання молоді
з рук ветеранів Великої Вітчизняної
війни, саме їм належить зберегти у
теперішнього покоління такі високі
поняття, як Честь, Обов’язок, Батьківщина.
15
лютого в 11.00 відбудеться покладання
квітів до пам’ятника загиблим
воїнам-інтернаціоналістам у Полтаві
(мікрорайон Алмазний).
Інформаційна
зона у центральній читальній залі та
виставка «Незагоєні рани»
буде діяти до кінця лютого.